Connect with us

Політика

Коломойський запускає новий політичний проєкт: як будуть розкручувати Дубінського

Чотири роки тому я вирахував проєкт «Слуга народу». Щось мені зараз «свербить», що нині народжується новий проєкт. Ось думки з приводу.

Україна видихнула нормандську зустріч. Усі заспокоїлися, бо наче червоні лінії не перейдено (це не точно).

Але рано, рано нам радісно чекати Миколая та скидатися на корпоративи.

Тому, що Миколай 19 грудня усім українцям везе гостинця. Гостинцем буде рішення суду по ПриватБанку.

Ігор Валерійович Коломойський вимагає свою вистраждану частку за перемогу у виборах 2019 року. І поки що головний творець новітньої історії України незадоволений.

У принципі, суд 19-го числа нічого глобально не зсуне, навіть якщо якийсь веселий суддя дослухається (ну, чи придивиться) до аргументів Коломойського і прийме рішення на його користь.

Тому що, поки будуть апеляції чи ще щось таке, до Верховної Ради подано законопроєкт 2571, який і передбачає як норму неповернення банків колишнім власникам. Тобто гарантує збереження нинішнього статусу банку.

Уся справа в тому, що МВФ напередодні нормандської зустрічі в Парижі дав чіткий сигнал про надання кредиту у $5,5 мільярда Україні. Ну, усі дорослі зрозуміли, що це лише сигнал. І грошей раніше березня 2020 року не буде.

Але це таки був сигнал для Меркель, Макрона і Путіна: американський обком тримає руку на пульсі, і Україну здавати не збирається.

Для решти зацікавлених: МВФ як міжнародний фінансовий арбітр у цьому матчі свистітиме за Україну. А жовтих карток – вагон.

Це був сигнал і багатьом в Україні. Але це і чіткий сигнал для Зеленського. Він ріс у 90-х і має пам’ятати головне репутаційне правило тих років: «пацан сказав – пацан зробив». Так зробив, щоб Коломойський і думати забув і про банк, і про можливі компенсації за нього. Навіть, якщо йому пообіцяють не прямі виплати. А наріжуть десь додаткові плантації. Наприклад, у вигляді газо- і нафтоносних полів у Сумській чи Полтавській області.

Конфлікт назріває. Я вже писав про тріумвірат Пінчука, Коломойського і Зеленського, де вони складаються ресурсами. І про те, що усі тріумвірати у світовій історії розсипалися. Без виключень.

Але ми мало знаємо. Зеленський давно вже мав послати свого старого товариша, який так його репутаційно підставляє. Але він цього не робить. Чому? Це просто ввічливість вдячного учня перед вчителем, який уже не тільки глобус пропив? Це проста порядність хлопця, який ріс у 90-х?

Чи Коломойський знає про нашого президента щось таке, що Зеленський не хоче, щоб знали ми?

У будь-якому разі – якщо Коломойський і змириться з втратою ПриватБанку чи цікавих компенсаторів або йому все ж наріжуть «на старість» невеликого города – він почне будувати новий політичний проєкт. Бо не зможе цей пасіонарій так просто здутися

І ми є свідками запуску цього проєкту – проєкту Олександра Дубінського.

Раніше Дубінський використовувався, як і «Квартал 95» у 2000-х. У якості лопати. Наривати компромат. Закопувати рейтинги. Ну, або десь і стукнути лопатою. І стібатись, стібатись, стібатись.

У нашому випадку замість «Карфаген має бути знищено» – «Вони просто тирять наші гроші» (ну, в оригіналі яскравіше, звичайно).

Але сучасна реальність підказує, що лопатою можна нарити і редут власного рейтингу. Якщо перепрофілювати лопату.

Навіщо вибудовувати структури обласних/районних організацій із нудними місцевими князьками, як у проєкті УКРОП? Віртуальна брендована партія «Слуга народу» довела всю абсурдність стратегії побудови партій поза телевізором та соцмережами.

Є цільові електоральні групи. Їх треба дослідити. Побачити перспективну нішу. І працювати з нею.

Ніша для Олександра Дубінського є.

Пам’ятаєте, незабутній Олег Ляшко бігав навколо корів і сільських бабуль? Це був проєкт для україномовного плебсу.

А ніша російськомовних незадоволених занята абсолютно нудними хлопцями з ОПЗЖ. А хохли/малороси?

Умовна ніша для Дубінського – це ті, кому за сорок, а життя, гадство, вже не вдалося, і доводиться з дипломом інженера таксувати чи з дипломом філолога торгувати білизною десь на Барабашово.

І ось впевнений у собі мачо, якого мама навчила швидко їздити, чітко показує винних у вашому неуспіху. Ось цей, цей і цей. Він іде далі, ніж Володимир Олександрович. Тут епатаж щиріший. Він матюкається на камеру, як таксист. Він розказує, з ким і як він «вершив сексуальні дії». Ну, як і Толян на районі.

А ті смішні інтелігенти так само відповісти не зможуть. Завзяття їм бракує!

До всього ще й образ розв’язного мачо, свого в дошку хлопця, з яким запросто можна випити пивка, побуцати якогось шлепаря і нав’язатися до краль з риночку.

І так, ще й розказати, хто кому тут герої, про «дєди ваєвалі», про «Слава Україні» як бандерівську кричалку – ну, щоб на общєпанятном було зрозуміло.

Початковий електорат буде «віджиматись» у закомплексованих хлопців з ОПЗЖ. Та, правда, є і нарваний Шуфрич, якого можна б і взяти партнером у перспективний проєкт.

Цей електорат ви можете бачити в російськомовних промислових містах в чарочних у п’ятницю ввечері.

Він є, він готовий. І його варто лише покликати за собою

Коли до Дубінського приєднається Бужанський та інші люди Коломойського, вони можуть відколотися від «слуг», щойно їх набереться на парламентську депутатську групу.

Вони можуть бути від початку лояльними до Зеленського, але грати свою гру плюс трошки шити для Ігоря Валерійовича.

Звичайно, акцентування на проросійській, патерналістськи налаштованій і вічно невдоволеній електоральній групі звужує можливості. Зеленський грав по-багатому і на усіх електоральних роялях.

Але ж іще не вечір.

Рейтинги Зе!команди будуть падатиРейтинги тих, хто владу критикуватиме, будуть рости.

А Юлія Володимирівна старішає і вже не та. У Ляшка своя ніша. Від Бойка і Медведчука підтошнює і тих, хто за них вимушено голосував.

А тут молодість, азарт, кураж.

Тільки б декларації хлопців не підвели. А то точно спробують збити такого птаха на зльоті усілякі САП, НАБУ тощо. Тут словосполучення «заробить зараз» має бути вторинним. І тоді невеликі прикрості від гонінь переходитимуть у збільшення симпатій.

Це поки що Сашко Дубінський зосереджений на «кровниках» Ігоря Валерійовича Гонтаревій і Смолії. Але це лише початок великої гри.

Проєкт настільки багатообіцяючий, що явно не обмежиться лише фракцією у наступному парламенті.

А ви вже хочете списати Ігоря Валерійовича? Чекайте. Весна покаже.

Віктор Бобиренко

Continue Reading
You may also like...
Click to comment
To Top