Всім цікаво, чи вплинуло зростання активності України – поява на Азовському морі бойових одиниць ВМСУ  та вихід теми на міжнародний рівень – на ситуацію з блокадою портів Маріуполя та Бердянська? Безперечно вплинуло.

Та було б наївним вважати, що все скінчилося. Все тільки розгортається. У нас ще будуть нові випробування. Але ми вже в дещо іншій позиції. Головне – не збавляти темп. За українською традицією.

Моніторингова група «Майдану закордонних справ», «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та BlackSeaNews підготувала черговий аналіз станом на початок жовтня.

У вересні суттєво зменшилася кількість затримань суден з боку Берегової охорони ФСБ РФ безпосередньо посеред Азовського моря: 21 затримання у травні, 25 – у червні, 40 – у липні, 14 – в серпні та 8 – у вересні. У вересні традиційний район затримань суден змістився на 50 кілометрів на південь від традиційного розташування поблизу Бердянська – ближче до окупованого Криму. Також у вересні повністю припинилися нахабні затримання на відстані ближче 12 миль від берегів України.

Можна сміливо казати – це прямий ефект від рішень щодо перебазування до Азовського моря нових швидкісних артилерійських катерів ВМСУ та двох допоміжних, але теж озброєних кораблів. А також зростання військових навчань, активної позиції українського суспільства, публікацій ЗМІ, заяв на Заході та зростання міжнародної уваги до блокади Азовського моря з явно негативною конотацією в бік РФ.

А в цілому – від того, що з’явився та став переважати активний наступальний настрій.

Що відбувалося протягом вересня на вході в Азовське море з Чорного (район №1)? До початку блокування затримка суден в Керченській протоці зазвичай тривала 2-4 години. Якщо в середньому одне судно затримували в липні на 28, 4 години, то у вересні середня затримка на одно судно склала: перша половина вересня — 67,4 годин, друга половина вересня – 26,7 годин, увесь вересень – 47,0 год.

Максимальна затримка 1 судна:  липень 2018– 150 год., серпень 2018 – 176 год., вересень – 155 год. Сумарна втрата часу: липень 2018 – 1762 год., серпень 2018 – 4971 год., перша половина вересня – 1820 год., друга половина вересня – 720 год. Вересень – 2540.

Третій етап блокади ми одразу вважали найважливішим. Це якірна стоянка в Азовському морі перед проходом в зворотному напрямі, коли всі судна вже йдуть з вантажами до Чорного моря і далі за призначенням. Тут ситуація залишилася майже такою ж, як в серпні.

Середня втрата часу на 1 судно: липень – 57,5 год., серпень – 90,1 год., перша половина вересня – 125,7 год., друга половина вересня – 51,0 год., вересень – 79,0 год.

Сумарна втрата часу: липень – 3623 год., серпень – 5498 год. (зростання в 1,5 рази), перша половина вересня – 3645 год., друга половина вересня – 1429 год., вересень – 5074 год.

Що ми бачимо в цілому? Головний економічний сенс цієї блокади вирішується не під час затримання в морі, й навіть не на вході до Азовського моря, а коли судно з вантажем замість декількох годин на декілька днів потрапляє на якірну стоянку перед Керченському протокою. Таким чином воно стоїть на вході 2-3 доби, а потім ще 5 діб – на виході, отже втрачає до 8 днів. Ці цифри показують, що РФ все більше закриває той ключик, який опинився в їхніх руках після окупації Криму та захоплення контролю над Керченською протокою.

Виглядає так, наче щось трапилося у російській технології – з середини вересня час штучної затримки на вході до Азовського моря почав досить суттєво зменшуватися. Але робити висновки, що політика РФ змінилася – не варто. З перших днів жовтня тенденції відновилися. Не можна зупинятися – працюємо далі.

Андрій Клименко

Читайте аналитику и блоги прямо у себя в Мессенджере или Фейсбуке