Теракти були давньою методикою режиму Путіна, а тому в розслідуванні трагічних подій в Керчі рано ставити крапку.

Уявіть себе на місці пересічного мешканця Керчі, який чотири роки тому щонайменше не противився окупації Криму з боку РФ. Протягом останніх кількох місяців ви пережили чимало потрясінь – то довгоочікуваний міст почне розсипатися ще до настання справжніх холодів, то два кораблі ВМФ України (якого за версією кремлівської пропаганди вже не існує) сміливо рушать через пролив до Азовського моря на очах окупантів. Десь на іншому кінці півострову і взагалі відбувається «кислотний Чорнобиль», тому приводів для висловлення невдоволення окупаційною владою чимало.

Як чинить в подібних випадках тоталітарний режим? Правильно, намагається максимально залякати підданих шляхом кровопролиття та/або несподіваної демонстрації сили. Іноді це може здаватися збоку звичайнісіньким терактом, якщо не враховувати кількість потенційних (а потім і реальних) жертв серед мирного населення. Достатньо згадати хоча два епізоди – «Норд-Ост» та Беслан, що закінчувалися нібито провальними штурмами будівель у виконанні загонів спецпризначення. Трагедія? Безумовно, але чи не була це свідома демонстрація того, що простолюдини для Путіна є чи то гвинтиками, чи то взагалі сміттям?

Учорашня терористична атака у Керчі може вважатися чудовим доказом цієї теорії. Розвиток подій був типовим для надзвичайних подій на територіях, що так чи інакше підконтрольні РФ. Спершу місцеві проросійські джерела намагалися не поширювати жодної інформації. Потім, коли розпочалася паніка у соціальних мережах, хтось запустив у мережу заздалегідь заготовану фальшиву версію про вибух газу у приміщенні металургійного технікуму. Про те, що будівля навчального закладу не є газифікованою, а балонів тут останнім часом ніхто не закупляв, усі дізналися аж після кульмінації.

Ера цифрових технологій водночас і допомогла окупантам, і виставила їх цілковитими бовдурами. Коли з’явилися докази нападу терориста-одинака, з Москви одразу посипалися на диво передбачувані версії. Спроба приплести до теракту кримських татарів зірвалася майже одразу – стрілець із нордичною зовнішністю був схожим на кого завгодно, та не на стереотипного киримли.

https//picua.org/images/2018/10/18/8b204b867e0b44dc866309d8b8629edc.jpg

Хотіли український слід — тримайте

Одіозний сенатор Франц Клінцевич припустив, що до кровопролиття причетна Україна – справді, як же ж тут без нас? Однак всі інші звинувачували у скоєному російську сторону, а за кілька годин після розшуку акаунтів підозрюваного у соцмережах, крапки почали розставлятися самі собою.

Запідозрити 18-річного Владислава Рослякова у симпатіях до України можна було в останню чергу. Навпаки, він був палким прихильником мертвонародженого проекту «Новоросія» і особисто Путіна. Паралельним курсом вимальовувалася і прихильність до ідей нацизму, що в шаблони кремлівської пропаганди не надто вкладається. В цілому ж біографія нападника виявилася цілком звичною для подібних випадків: замкнений, майже ні з ким не спілкувався, цікавився серійними вбивцями, вбивав котів. Це якщо вірити правоохоронним органам окупантів, яким довіри нема.

Ось тільки деякі нюанси у логічний ряд не вписуються. Чимало постраждалих та свідків пригоди стверджують, що атаку на технікум здійснила група осіб. І спроби захоплення заручників мали місце, і вибухів було декілька, причому вибухові пристрої потрапляли до приміщення ззовні.

Можна спробувати списати все на паніку та шоковий стан, але якщо два десятки людей говорять одне й те саме, то щось в цьому є. Причому говорять не під протокол на допиті, а прямісінько на місці події. Слідчий комітет РФ (той самий, що оголосив у розшук чеченського бойовика Яценюка) та інші силові структури, звісно ж, зроблять вигляд, що нічого не чули і не бачили.

https//picua.org/images/2018/10/18/77b15aeddbce53201c04aa96cea0ee2b.jpg
Звичайний концерт в окупованому Криму, типу до 9 травня — до чого окупанти готують дітей?

Ба більше, коли з’ясувалося, що єдиний засвічений терорист виявився не прихованим бандерівцем, а прибічником ідей «новоросійського» сепаратизму, справу терміново довелося перекваліфіковувати. Справді, не може ж хлопчисько, що мріє про «Росію від Лісабона до Владивостоку», так цинічно розправитися з однолітками та педагогами – мабуть, дах зірвало з певних причин. Тому жодних терактів, мова тепер про вбивство двох і більше осіб, яке взагалі може перетворитися на вбивство з необережності. Підозрюваного ж знайшли мертвим біля бібліотечного стенду з «Побєдобєсієм», йому так чи інакше все одно.

https//picua.org/images/2018/10/18/7acd95a582d2fb9ed4d829471e299169.jpg
Хто влаштував косплей «Колумбайну» — сам Росляков чи невідомий сценарист?

Це, звісно, офіційна версія Москви. А правда полягає в тому, що кремлівська провокація зазнала невдачі. За роки існування під контролем Києва Крим був досить спокійною місциною, якщо не рахувати вічні суперечки за землі та активну діяльність окремих ОЗГ. Масових вбивств на національному ґрунті тут не траплялося. А окупанти ледве не на другий день після захоплення влади почали лякати кримчан «бандерівсько-татарським тероризмом». Страшилка могла б спрацювати у дев’яностих, коли телебачення було ледве не єдиним доступним ЗМІ. Але не зараз.

https//picua.org/images/2018/10/18/bb076a0b04faaa3918c9b063bc1372e5.jpg
Колишній співробітник МВС Беларусі полковник Пармон ставить правильні запитання

Нікого не здивує й те, що Путін почне стрімко закручувати гайки за мотивами теракту. І не лише на захопленому півострові, якщо дивитися на ситуацію з ракурсу суттєвого обмеження продажу зброї. Кровопролиття завжди використовувалося тоталітарним режимом для посилення терору. Про це писав вбитий росіянами росіянин Литвиненко у книзі «ФСБ підриває Росію», це доводить уся історія людства.

Пересічний мешканець Керчі, звісно ж, і надалі лишиться невдоволеним політикою загарбників. Та невдоволення своє змушений буде тримати при собі. Адже збігів у давно відлагодженій системи не буває за визначенням.

Гриць Якович Вареник

Читайте аналитику и блоги прямо у себя в Мессенджере или Фейсбуке